Індекс групи 26897-МБС-1
П.І.Б. студента Даниловський Вадим Леонідович
Домашня адреса 284019, м.Івано-Франківськ, вул. Довга, 47, кв.75
Назва організації ТзОВ “Інтерком” ЛТД посада менеджер відділу реалізації
Контрольна робота
з дисципліни “ БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ”
з спеціальності «Банківська і страхова справа»
П.І.Б. методиста Ємельянова Тамара Іванівна
ПЛАН.
1. Банківська політика, її значення у процесі стратегічного планування. 3
2. Управління ліквідністю в банківських установах. 5
3. Визначить коефіцієнт ROE для банку «Народний» 9
Список використаної літератури 9
1. Банківська політика, її значення у процесі стратегічного планування.
Банківська політика, що визначає дії на перспективу, виробляється у процесі стратегічного планування, яке являє собою найбільш відповідальну частину банківського управління. Складовими частинами банківської політики є:
кредитна політика;
депозитна політика;
інвестиційна політика;
процентна політика.
При формуванні банківської політики велике значення має визначення перспектив змін кількісних, якісних і соціальних показників розвитку банку, обгрунтування принципів здійснення його діяльності, виділення пріоритетів і вибір методів організації роботи. Як зазначає І.Д.Мамонова, “за сучасних умов далеко не всі новостворені комерційні банки мають продуману політику своєї діяльності. Так, багато з них не виробили критеріїв вибору клієнтів для кредитування, тобто, по суті, “підстроюються” під вимоги клієнтів при організації кредитного процесу” [1;43].
Формування економічно обгрунтованої банківської політики вимагає розв’язку трьох важливих питань:
організаційного;
економічного;
інформаційного.
Організаційне питання передбачає визначення підрозділу, що займається плануванням, починаючи з появи важливої ідеї і аж до її втілення в конкретні заходи й цифрові показники. В банках високорозвинутих країн з ринковою економікою плануванням займаються:
плановий відділ, створений саме для цього;
тимчасовий колектив – так званий мозковий центр, створений для вирішення якоїсь певної проблеми. До його складу входять творчі люди не з числа банківських службовців. До такої роботи можуть бути залучені вчені, юристи, фінансисти (бухгалтери) підприємств, організацій і т.і.
Банківська політика, як і стратегічне планування в цілому, грунтується на глибокому аналізі кон’юнктури грошового ринку й можливостях самого банку.
Важливим елементом аналітичної роботи банку при формуванні ним своєї політики є банківський маркетинг, який передбачає виконання наступних завдань:
аналіз попиту й пропозиції на банківські послуги в даному регіоні, а також за його межами;
оцінка місця даного банку в задоволенні існючих потреб у банківських послугах (кредитування, інвестування, консультування, організація безготівкових розрахунків, проведення лізінговиз операцій тощо);
порівняння норм витрат на здійснення відповідних операцій різними банками;
налагодження реклами.
“Маркетинг передбачає насамперед з’ясування кола реальних і потенційних клієнтів банку незалежно від місця їхнього розташування. В зарубіжній практиці багато комерційних банків, створені як територіальні, згодом вийшли за межі обслуговуваної території, створивши філії своїх банків по всій країні” [1; 44]. Успішне застосування маркетингу вимагає доброго знання банком, яких банківських послуг потребують фірми, розташовані на території, яку він обслуговує, кількісні параметри цих послуг, вимоги клієнтів до їх якості. З цією метою банк може проводити анкетування своїх реальних і потенційних клієнтів. В такій анкеті мають бути перераховані види послуг, яких потребувати клієнт.
Водночас банк вивчає свої можливості з огляду на обсяг і структуру кредитних ресурсів, ліквідність балансу, рівень витрат на проведення відповідних операцій, технічну оснащеність банку, кваліфікацію кадрів, На підставі такого аналізу банк формує політику щодо кожної сфери діяльності (кредитна, інвестиційна, роз...